Як працює Playwright: архітектура та взаємодія з браузерами

Playwright — сучасний фреймворк для автоматизації тестування вебзастосунків, створений командою, яка раніше працювала над Puppeteer у Google. Його ключова особливість — підтримка кількох браузерів «з коробки» (Chromium, Firefox, WebKit), зручна робота з асинхронністю, стабільність у взаємодії з UI та підтримка тестів на різних мовах програмування (TypeScript, JavaScript, Python, Java, .NET). Але щоб ефективно використовувати Playwright, важливо розуміти, як він працює “під капотом”.

У цій статті розглянемо архітектуру Playwright, як він взаємодіє з браузерами, обробляє дії користувача, чому є стабільнішим за Selenium у багатьох сценаріях, і як забезпечує високу швидкість і контроль.

1. Архітектура Playwright

Playwright реалізовано як клієнт-серверну систему:

  • Клієнтська частина — це ваш тестовий код, написаний на одній з підтримуваних мов.
  • Серверна частина — драйвер Playwright, який взаємодіє з браузером через низькорівневі протоколи.

Фреймворк запускає браузер у спеціальному ізольованому режимі, підключаючись до нього через відповідні протоколи:

  • Chromium — через Chrome DevTools Protocol (CDP).
  • Firefox — через custom WebSocket-протокол, створений Playwright.
  • WebKit — через спеціальний порт, реалізований командою Microsoft.

2. Браузерні контексти: легковажні сесії

Playwright використовує браузерні контексти (BrowserContext), які дозволяють створювати незалежні середовища всередині одного процесу браузера.

Це дає змогу:

  • Запускати багато паралельних тестів без конфлікту між сесіями.
  • Імітувати поведінку реальних користувачів у різних умовах.
  • Економити ресурси, бо контексти легші за повні браузерні зразки.

3. Інтерфейс управління — WebSocket-з’єднання

Playwright встановлює WebSocket-з’єднання з браузером. Через нього фреймворк надсилає JSON-команди: наприклад, “click на елемент”, “дочекайся елемента”, “перевір текст”. Браузер обробляє ці команди і повертає відповідь.

Це дає змогу:

  • Миттєво реагувати на події DOM.
  • Мати повний контроль над мережею, cookie, localStorage.
  • Підключатися до браузера навіть віддалено.
Playwright (@playwrightweb) / X

4. Повна підтримка асинхронності та чекалок

Одна з головних переваг Playwright — автоматичне очікування:

  • Кожна дія (наприклад, click) виконується лише тоді, коли елемент стає готовим: видимим, доступним, не анімованим.
  • Не потрібні sleep(2) або waitForElement: Playwright робить це самостійно.

Це досягається за рахунок інтеграції з подіями браузера та динамічної перевірки стану DOM.

5. Інтеграція з мережею та стейтом браузера

Playwright надає глибокий контроль над:

  • Мережею: можна перехоплювати запити, повертати фейкові відповіді, аналізувати HTTP-трафік.
  • Storage: повна робота з localStorage, sessionStorage, cookies — можна підставити дані без логіну.
  • Завантаженнями та pop-up’ами: можна взаємодіяти з вкладками, діалогами, iframe тощо.

Це робить Playwright дуже гнучким для end-to-end тестування, навіть для складних SPA або PWA.

6. Знімки екрану, відео, трасування

Playwright може автоматично:

  • Робити знімки екрану (скріншоти) і відео кожного кроку тесту.
  • Вести трасування виконання тесту — запис усіх дій і стану браузера.

Це зручно для дебагу, CI/CD та фіксації нестабільностей.

Playwright — це не просто альтернатива Selenium, а сучасний, зручний і технічно просунутий фреймворк з глибоким контролем над браузером. Його архітектура побудована на асинхронній взаємодії через WebSocket, використанні легковагих браузерних контекстів, автоматичних чекалках та прямому доступі до всіх шарів браузера — від DOM до мережі.

Розуміння внутрішнього устрою Playwright дозволяє використовувати його максимально ефективно: писати надійні, швидкі та стабільні тести, легко підтримувати їх у CI/CD середовищах і покривати найскладніші сценарії. Якщо ви шукаєте інструмент для сучасної автоматизації — Playwright точно заслуговує уваги.